ГІДРО- ТА ТЕРМОІЗОЛЯЦІЯ ФУНДАМЕНТІВ
Належне утеплення та захист фундаментів від вологи – це обов’язкові дії. Пошкодження фундаментів можуть призвести до до загрози цілісності всієї будівельної конструкції, тому для якнайкращого захисту необхідно використовувати найкращі з доступних сучасні технології. І власне така є в пропозиції Bolix.
ПЕРЕРІЗ ІЗОЛЯЦІЇ СТРІЧКОВОГО ФУНДАМЕНТУ
A. СТІНА ФУНДАМЕНТУ
B. ҐРУНТ
C. БІТУМНА ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ
D. ЗАХИСНИЙ ШАР
БІТУМНА ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ ФУНДАМЕНТУ
ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ ЛЕГКОГО ТИПУ
Застосовується в ґрунтах, що пропускають воду (можливість швидкого просочування опадів у ґрунт нижче рівня фундаментів), де рівень ґрунтових вод лежить нижче рівня фундаменту.
ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ СЕРЕДНЬОГО ТИПУ
Застосовується в ґрунтах, що не пропускають воду, і опади затримуються біля фундаменту, однак рівень ґрунтових вод лежить нижче фундаменту. Також потрібен при тимчасовому піднятті ґрунтових вод вище рівня фундаменту, наприклад, сезонному.
ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ ПОСИЛЕНОГО ТИПУ
Гідроізоляція застосовується там, де рівень ґрунтових вод знаходиться вище рівня фундаменту незалежно від ґрунту. Підходить також для глинистих ґрунтів, в яких опади надовго затримуються навколо фундаменту. Ця гідроізоляція здатна захищати фундаменти від гідростатичного навантаження, наприклад, від напору талої чи дощової води на схилах пагорбів.
УТЕПЛЕННЯ ЗОВНІШНІХ СТІН ПІНОПОЛІСТИЛЬНИМИ ПЛИТАМИ EPS
Виокремлення цокольної частини будинку є гарною практикою, підтвердженою багаторічним досвідом та спостереженнями.
Також це записано в Розпорядженні щодо технічних умов, яким повинні відповідати будинки:
- 317. 1. Стіни підвалів будинку, а також інші елементи на стику з ґрунтом, які виконані з матеріалів, що мають схильність до капілярного підтягування води, мають бути захищені гідроізоляцією.
- Частини зовнішніх стін безпосередньо над землею, а також тераси, балкони й дахи, мають бути захищені від дощу й талого снігу. В найнижчій надземній частині будинку рекомендується виокремлення цокольної частини. Зазвичай вважається, що висота цього елементу над рівнем ґрунту повинна складати близько 30-40 см. Якщо термоізоляція в цоколі контактує з ґрунтом або коли заглиблюється нижче рівня ґрунту, рекомендується застосування периферичних фундаментних плит XPS або EPS) з найнижчим водопоглинанням. Рекомендовано, щоб контур теплоізоляції на цоколі відступав на 4 см вглиб відносно контуру утепленої стіни. Найчастіше це реалізується через зменшення товщини теплоізоляції, а для того, щоб коефіцієнт U залишився на запроектованому рівні, теплоізоляцію цоколя виконують матеріалом із нижчим коефіцієнтом теплопровідності λ. Це робиться для того, щоб мінімізувати ризики, пов’язані з підтіканням води, що стікає по фасаду або механічними ушкодженнями, викликаними експлуатацією будинку, погодними умовами, залеглим снігом чи льодом. Якщо утеплення фундаментів передбачене загальним планом робіт (що не є предметом даної Інструкції), то рекомендується виконати його в першу чергу, до того, як почнеться утеплення основного фасаду будинку.
Бітумними масами можна приклеювати гідроізоляційні плити. Бітум наноситься на XPS-плити або рівномірно розміщеними «млинцями», або суцільним шаром за допомогою зубчатого шпателя, а далі плити легко притискаються до основи. Якщо ґрунт глинистий і вода затримується, або якщо після опадів чи під час повені вода тисне на фундамент великими масами, то плити обов’язково приклеюють суцільним шаром. Плити повинні встановлюються врозбіг встик одна до одної. Захисний та фільтруючий шари можна накладати лише після повного висихання ізоляції. Захисні шари не повинні створювати на виконуваному ущільнення точкові чи лінійні механічні навантаження.
